Субота, 04.04.2020, 00:06
Вітаю Вас Гість | RSS

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №3 м.Славута

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 224
Статистика
Головна » 2017 » Березень » 9 » Ні, я жива, я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає!
09:55
Ні, я жива, я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає!
Ти себе Українкою звала. І чи краще знайти ім’я Тій, що радістю в муках сіяла, Як Вітчизна велика твоя. 25 лютого весь український народ відзначав 146 річницю з дня народження видатної поетеси та мужньої жінки – Лесі Українки. Не залишилися осторонь і учні нашого міста. Школярі 3-Б класу ЗОШ I-III ст. №3 також поринули у безцінну творчість та життєвий шлях поетеси, перечитавши ще раз її ліричні вірші та пройшли тернистим шляхом її творчості. Як кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, так і поетеса Леся Українка в своїх творах висловлювала власні почуття і переживання, своє бачення світу. З дитячих років вона тонко відчувала добро і зло, правду і кривду. Вустами третьокласників ожили вірші, написані Лесею Українкою ще в ранньому дитинстві: «Вишеньки» , «Надія» , «Конвалія». Із задоволенням школярі інсценували уривок з оповідання «Дивна дівчинка», з якого було зрозуміло , що понад усе Леся любила і цінувала рідну мову. Творчість Лесі Українки багата і різноманітна. Її поезія свідчить про велику любов до рідної землі, вболівання за долю свого народу. Ці почуття передалися і дітям під час декламування її віршів. У віршах поетеси найчастіше звучить тема весни,тому що через хворобу вона не могла бути взимку на Україні , а поверталася лише весною. Найбільше сподобався слухачам вірш у виконанні Музи Анастасії «Давня весна», у якому учениця дуже вміло передала переживання і настрій поетеси. Адже Леся була дуже терплячою. Ніколи не зізнавалася, коли їй щось боліло. Власний біль вона вміла тамувати. Зате чужий біль викликав у неї жаль і співчуття. Саме тому кожен з учнів взяв собі за основу її слова: «Що болить мене питали, але я не признавалась. Я була малою горда , щоб не плакать- я сміялась» Рано пішла з життя Леся Українка та нам у спадок залишила ве¬ликий літературний доробок, який є окрасою не тільки української, а й світової літератури. Доленько недописана, Ластівко золота! Чую, дзвенять над світом Твої невмирущі слова. Їх не розвіє вітер, Земля їх не поховає. « Ні, я жива, я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає!» Чорнолоз О.П. – класний керівник 3-Б класу ЗОШ І-ІІІст. №3
Переглядів: 239 | Додав: Андрій-бос | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів