Субота, 23.02.2019, 02:08
Вітаю Вас Гість | RSS

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №3 м.Славута

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 205
Статистика

Робота з батьками

Серйозні причини дитячої агресивності

Дитяча агресивність може бути ознакою наявності в дитини прихованих проблем. Вона є широко поширеним симптомом багатьох психічних та фізичних розладів, а також реакцією на негативні життєві обставини. Тому, перш ніж боротися з агресивністю, необхідно з'ясувати, що саме її спровокувало.

Причини агресивності можна умовно розділити на декілька груп:

  • Афективні розлади. Діти, які страждають на біполярний розлад (психічний розлад, при якому спостерігається швидка зміна симптомів манії та депресії), в маніакальній фазі часто виявляють ознаки агресивності. Вони втрачають самоконтроль, стають імпульсивними. У протилежній стадії вони відчувають депресію й не можуть контролювати поведінку. Іноді ця нестриманість і прискіпливість також викликає в дітей спалахи агресивності.
  • Психотичні розлади. Психічні розлади також супроводжуються агресивною поведінкою. Наприклад, діти, які страждають на шизофренію, так реагують на внутрішні стимули, що викликають у них занепокоєння. Іноді вони стають підозрілими й недовірливими, власні страхи викликають у них спалахи агресивності.
  • Фрустрація. Діти з розумовими чи комунікативними розладами (аутизм та інші) можуть поводитися агресивно. Така поведінка проявляється в них унаслідок невміння справлятися з занепокоєнням або фрустрацією та нездатністю висловлювати свої почуття за допомогою слів. У цих випадках агресивність є проявом імпульсивності дитини.
  • Імпульсивність. Причиною агресивності можуть бути й різні розлади поведінки, особливо синдром дефіциту уваги. Імпульсивність й необдумані вчинки, характерні для даного розладу, призводять до агресивної поведінки. Діти з синдромом дефіциту уваги не розуміють наслідків власних дій. Їхні вчинки можуть з боку здаватися грубими та злими, хоча насправді вони просто необдумані.
  • Розлади поведінки. При таких розладах агресивність є одним із багатьох симптомів захворювання. На відміну від дітей з дефіцитом уваги, які поводяться необдумано, діти з розладами поведінки здійснюють злі вчинки навмисно. Методи боротьби з такими розладами значно різняться.
  • Фізичні захворювання. Іноді причини агресивності мають фізіологічну природу - наприклад, коли в дитини вражена лобова частка головного мозку або вона страждає на епілепсію. У таких випадках складно виявити явну причину, яка провокує напад агресії.
  • Психологічні травми. Іноді агресивність дітей і підлітків буває викликана стресовими факторами в певних ситуаціях. У таких випадках вона не пов'язана з розладами емоційної сфери. Але подібне відбувається порівняно рідко. Необхідно пам'ятати, що коли напади агресивності трапляються в дитини часто, це може свідчити про емоційні проблеми.

Знаючи справжню причину агресивної та імпульсивної поведінки, ви зможете знайти найбільш ефективні способи допомогти своїй дитині.

 

Як батькам упоратися з булінгом

Глузування та знущання над дітьми однолітків уже стали частиною шкільного життя. І з роками масштаби цього явища тільки збільшуються. На Заході його прийнято називати булінгом.

Багато батьків уважають, що булінг не така серйозна проблема, як уживання школярами заборонених речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків), проте його наслідки можуть бути дуже важкими та тривалими. Багато дітей спеціально уникають відвідування школи, тому що бояться цькування. Булінг негативно впливає не тільки на тих, хто терпить образи та знущання, а й на тих, хто їх завдає.

Діти, яких кривдять у школі, частіше схильні:

Діти, які ображають інших, частіше схильні:

  • Погано вчитись.
  • Палити та вживати алкоголь.
  • Скоювати злочини в майбутньому.

Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. Ось кілька порад про це:

  • Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.
  • Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.
  • Спитайте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.
  • Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають. Можливо, у вас буде тільки один шанс на те, щоб допомогти дитині.
  • Якщо ви бачите, що когось ображають, обов'язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.
  • Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.
  • Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.
  • Підтримуйте шкільні програми боротьби з булінгом. Якщо у школі такої програми немає, організуйте її самі разом з іншими батьками, учителями та волонтерами.

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.

Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:

  • Дитина стає замкнутою.
  • Утрачає друзів.
  • Гірше вчиться.
  • Утрачає інтерес до занять, які раніше любила.
  • Її одяг порваний або забруднений.
  • Вона приходить додому із синцями.
  • Просить більше кишенькових грошей.

Якщо ви думаєте, що вашу дитину ображають або ж дитина сама вам про це сказала, ви можете їй допомогти. Батьки найкраще впливають на впевненість дитини в собі й можуть навчити її найкращих способів вирішення проблем. Ось як ви можете допомогти своїй дитині:

  • Порозмовляйте з учителем дитини, не варто відразу конфліктувати з батьками кривдника. Якщо вчитель нічого не зробить, зверніться до директора.
  • Навчіть дитину неагресивних способів протистояти булінгу – нехай вона уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.
  • Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити з розправленими плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.
  • Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків. Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.
  • Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді в неї буде більш широке коло спілкування й більше друзів.

Деяких дітей постійно ображають, а інших узагалі не чіпають. Чому деякі діти притягують кривдників? Діти, яких кривдять дуже часто:

  • Відрізняються від інших (зростом, національністю, іншими параметрами).
  • Здаються фізично або емоційно слабкими.
  • Не впевнені в собі.
  • Шукають схвалення.
  • Не скаржаться на кривдників.

Якщо кривдником є ваша дитина

Кожному з батьків складно повірити в те, що їхня дитина ображає інших, але іноді це трапляється. Але якщо вона знущається над іншими зараз, це ще не означає, що вона буде так робити в майбутньому. Батьки можуть допомогти дитині змінитись і почати добре спілкуватися зі своїми однокласниками.

Ваша дитина може бути кривдником, якщо вона:

  • Не співчуває іншим.
  • Цінує агресивність.
  • Любить командувати.
  • Проявляє нахабство переможця, який не любить програвати.
  • Часто свариться із братами й сестрами.
  • Імпульсивна.

Що ви можете зробити, щоб допомогти дитині:

  • Поставтеся до цього серйозно. Не сприймайте булінг як щось тимчасове.
  • Якщо вас не хвилює, як це позначиться на вашій дитині, пригадайте про те, що страждає хтось інший.
  • Порозмовляйте з дитиною, дізнайтеся, чому вона ображає інших. Дуже часто діти так поводяться, коли відчувають смуток, злість, самотність або невпевненість. Іноді причиною такої поведінки стають якісь зміни вдома, у сім'ї.
  • Навчіть дитину співчувати іншим, поясніть їй, як почувається той, кого ображають.
  • Спитайте в учителя або шкільного психолога, чи є у вашої дитини якісь проблеми у школі. Може, вона відстає з якогось предмету або їй складно завести друзів. Спитайте в них, як ви можете допомогти дитині вирішити цю проблему.
  • Спитайте себе, чи не ображають вашу дитину вдома. Дуже часто діти, які знущаються над іншими, самі стали жертвою знущання батьків або членів сім'ї.

 

19.04.2018р. відбулося засідання загальношкільної батьківської конференції

   

Робота з батьками

Шкільна конференція

     

 

План роботи

студії батьківського спілкування

 

 

1. «Батьки, діти, учителі – шляхи взаємодії».

Семенюк А.В.

2. « Психологія спілкування з дітьми. Як запобігти розвитку егоїзму, жорстокості, агресивності підлітків». «

Семенюк А.В., Мартинюк В.А.

 

3. "Сім'я – простір без насильства". Правова освіта батьків ( участь представників правоохоронних органів).

Мартинюк В.А., Семенюк А.В.

 

 

4. Все про торгівлю людьми.

Слободенюк Л.П., кл.кер.

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Лютий 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728
Архів записів